Категорія: Без рубрики

Чорноморський солезавод взяв участь у виставці Aquatherm Kyiv після запуску основних виробничих ліній. Підприємство представило себе професійному ринку як український виробник харчової та технічної солі.

Серед напрямів заводу — таблетована сіль для водоочищення та пом’якшення води. Це пов’язано з тематикою Aquatherm Kyiv: водопостачанням, сантехнікою та басейнами.

«Для нас важливо заявити про себе саме зараз, тому що кілька днів тому ми запустили основні виробничі лінії у Чорноморську. Один із напрямів — таблетована сіль, яка використовується для водоочищення та пом’якшення води. Ми єдині виробники цієї продукції в Україні. Нам цікаво поспілкуватися з кінцевими споживачами та почути проблеми українського ринку», — зазначив СЕО Чорноморського солезаводу Віталій Руденко.

Після окупації «Артемсолі» український ринок солі залишився без ключового промислового виробника та став залежним від імпорту. Серед головних ризиків цієї залежності у компанії називають якість продукції, складність її контролю та логістику.

Потужність підприємства становить 15 000 тонн на місяць. Це дозволяє забезпечувати до 75% потреб українського ринку та системно працювати з великими обсягами постачання по країні.

«Сіль — це стратегічний продукт, від якого залежить економіка України. Вона використовується більш ніж у 180 галузях виробництва. Це не лише харчування, а й хімічна галузь. Тому для нас було принципово реалізувати цей проєкт з виробництва солі в Україні», — сказав Віталій Руденко.

Керівниця відділу продажів Чорноморського солезаводу Тетяна Мастюк також наголосила на важливості прямого контакту з партнерами.

«Ми хочемо представити не тільки нашу продукцію, а й особисто познайомитися з нашими партнерами, відчути ринок і зрозуміти його запити. Український виробник сьогодні — це можливість гарантувати якість продукції і стабільність поставок», — сказала вона.

Зазначимо, Чорноморський солезавод також має меморандум із Національним природним парком «Куяльницький». Партнерство стосується вилучення надлишкової солі з лиману та зниження рівня солоності водойми.

Вже на початку 2026 року на Одещині запрацює стратегічне підприємство з виробництва харчової та технічної солі. Новий солезавод не лише покриє половину потреб ринку України у солі, а й долучиться до відновлення Куяльницького лиману — збиратиме надлишкову сіль з водойми.

Виробництво власної солі в Україні

Єдиний масовий виробник солі в країні — «Артемсіль» — знаходиться на тимчасово окупованій території. Через це Україна вимушено імпортує велику частку солі. Саме тому ТОВ «Чорноморський солезавод» будує підприємство з виробництва харчової та технічної солі в Одеській області.

Будівництво солезаводу розпочалося у 2024 році і зараз вже перебуває на завершальному етапі: за прогнозами підприємство розпочне роботу у січні 2026 року. Тут вироблятимуть 15 тисяч тон солі на місяць — це дозволить покрити понад 50% потреб ринку України.

«За допомогою фахівців з «Артемсолі» та турецької компанії SALT PLUS ми створюємо перший в Україні завод з виробництва солі в промислових масштабах, який буде використовувати інноваційні комплексні технології. Переробка солі буде включати декілька етапів глибокого очищення, подрібнення та унікальний метод сушіння, що перешкоджає злежуванню продукту», — пояснив співзасновник підприємства Віталій Руденко.

У проєкт вклали 2,8 мільйони доларів США, залучених через програму «5-7-9%». Нове українське виробництво не лише забезпечить внутрішній ринок стратегічним продуктом, а й залучить інвестиції в регіон, створить робочі місця. Підприємство також долучиться до відновлення Куяльницького лиману.

«Ми бачимо свою роль не лише у виробництві солі, а й у відновленні Куяльника. Якщо ми можемо забрати надлишки солі та повернути природний баланс лиману — ми це зробимо. Це наша відповідальність перед регіоном і країною», — зазначає Віталій Руденко.

Світовий досвід для порятунку Куяльницького лиману

Куяльницький лиман — природна перлина та курорт державного значення. Однак рівень солоності в ньому останнім часом критично зріс: його показники перевищують природну норму у кілька разів, що загрожує унікальним лікувальним грязям.

Тож директор національного природного парку «Куяльницький» Олександр Шестун ініціював залучення профільних технологів і виробників солі аби зупинити деградацію водойми.

Чорноморський солезавод та НПП «Куяльницький» підписали меморандум про стратегічне партнерство. Парк уже проєктує свою територію та разом із фахівцями заводу розробляє рішення, яке дозволить знизити солоність лиману без залучення бюджетних коштів.

«Нам важливо, що цей проєкт не лише зберігає унікальну екосистему, а й створює робочі місця, підтримує ветеранів, розвиває регіон. Парк не витрачає коштів — навпаки, зароблятиме та залучатиме партнерів», — зазначає Олександр Шестун.

Аби знизити мінералізацію лиману, будуть застосовувати один із дієвих методів — басейнове осадження надлишкових солей. Це світова технологія, яку використовує США, Іспанія, Туреччина та інші країни.

Як це працюватиме:

• в спеку рівень солоності у Куяльника перевищує 300 проміле;
• для збереження грязей та їх відтворення потрібно зменшити цей показник до 180-250 проміле;
• надлишкову сіль збиратимуть у спеціальних басейнах після її осадження та перероблятимуть на заводі.
  Тож ТОВ «Чорноморський солезавод» стає технологічним партнером з вилучення зайвої солі, а НПП «Куяльницький» — екологічним координатором та науковим керівником процесу.

«Для нас це питання національної екологічної безпеки. Зниження солоності — єдиний шлях зберегти цінність лікувальних грязей. Ми виступили ініціаторами цього рішення й раді, що маємо сильного технологічного партнера», — зазначає Олександр Шестун.

Види солі та їх особливості:

1. Кам’яна сіль Найпоширеніший варіант, який добувають із надр землі. Може бути як грубого, так і дрібного помелу. Часто містить природні домішки мінералів.

2. Йодована сіль Збагачена йодом, необхідним для роботи щитоподібної залози. Рекомендується для щоденного споживання, особливо в регіонах із низьким вмістом йоду у воді та продуктах.

3. Морська сіль Виробляється шляхом випаровування морської води. Містить мікроелементи (калій, магній, кальцій), має більш м’який смак.

4. Рожева гімалайська сіль Добувається в Пакистані. Має рожевий колір завдяки вмісту оксидів заліза та мікроелементів. Використовується не лише у кулінарії, а й у спа-процедурах.

5. Екзотичні види (чорна, копчена, флёр-де-сель) Використовуються більше як делікатеси, щоб надати стравам особливого смаку та аромату.

Чи вся сіль однакова?

Незважаючи на однакову основу (хлорид натрію), сіль відрізняється:

• походженням (кам’яна, морська, гімалайська),

• способом обробки,

• вмістом додаткових мінералів та мікроелементів.

З точки зору користі для здоров’я, різниця між видами солі невелика, адже організму головне — отримати натрій у потрібній кількості. Однак додаткові мікроелементи можуть мати приємний бонус, а смакові відтінки роблять кулінарні експерименти цікавішими.

Важливо: надмірне вживання солі (понад 5 г на добу) може призвести до підвищення тиску та проблем із серцево-судинною системою.

• Для щоденного використання найкраще підходить йодована сіль.

• Для кулінарних експериментів можна мати кілька видів — морську, рожеву чи копчену.

• Звертайте увагу на виробника, упаковку та термін придатності. Сіль має бути сухою, без грудок, зберігатися у герметичному пакуванні.

1. У сухому місці — сіль швидко вбирає вологу.

2. У щільно закритій ємності — скляна або керамічна банка з кришкою буде ідеальним варіантом.

3. Уникати прямого сонця — особливо для йодованої солі, адже йод може випаровуватися.

4. Не тримати поруч із прянощами — сіль легко вбирає сторонні запахи.

Сіль буває різною, і кожна має свої особливості. Для щоденного раціону варто обирати якісну сіль, а для кулінарних експериментів — додаткові види. Головне — дотримуватися міри та правильно зберігати продукт, щоб він зберігав свої властивості.

Важливість українського виробника

Сучасна економіка України переживає період трансформацій, коли на перший план виходить внутрішнє виробництво. Вітчизняні підприємства відіграють ключову роль у стабільності ринку, адже саме вони формують основу продовольчої та економічної безпеки країни.

Важливість українського виробника:

1. Надійність постачання Українські виробники забезпечують ринок товарами незалежно від зовнішніх факторів — закриття кордонів, перебоїв у логістиці чи змін міжнародної кон’юнктури. Це особливо важливо у часи криз, коли імпортні поставки можуть бути обмежені.

2. Якість та контроль стандартів Продукція, виготовлена в Україні, відповідає національним та міжнародним стандартам. Виробники мають можливість швидше адаптуватися до вимог споживачів, удосконалювати технології та гарантувати якість на кожному етапі виробництва.

3. Підтримка економіки та зайнятості Кожен український виробник — це робочі місця для тисяч людей. Розвиток підприємств створює додану вартість у країні, формує податкові надходження та стимулює розвиток суміжних галузей.

4. Екологічна та соціальна відповідальність Багато українських компаній впроваджують принципи сталого розвитку: скорочують використання пластику, оптимізують витрати енергії, інвестують у локальні громади. Це підсилює довіру споживачів і робить бізнес конкурентоспроможним не лише в Україні, а й за кордоном.

Вплив на ринок:

• Стабільність цін — власне виробництво дозволяє уникати різких стрибків вартості продукції через коливання валют чи зростання імпортних витрат.

• Розширення асортименту — українські виробники оперативно реагують на тренди та попит, пропонуючи інноваційні продукти.

• Експортний потенціал — успішні компанії не лише задовольняють внутрішній ринок, а й представляють Україну на міжнародній арені.

Отже, роль українського виробника у забезпеченні ринку — стратегічно важлива. Це не лише джерело якісних товарів для споживачів, а й фундамент економічної стабільності країни. Підтримуючи вітчизняного виробника, ми інвестуємо у майбутнє — розвиток економіки, збереження робочих місць та зміцнення позицій України у світі.

Обирай українське. Обирай якість. Обирай Сіль UA.